Ласкаво просимо до Poetree - місця, де поети та любителі поезії зустрічають один одного. Ми дуже старалися зробити сайт, на якому автори могли б з легкістю писати вірші, зберігати їх і ділитися зі своїми читачами. Будь ласка, зареєструйтеся, щоб додати свої вірші на Poetree.
І знов я там.. У прірві.
Повної розчарування.
Усе не так, як би хотілось,
І все не так, яким здавалось..
Усе добро до крапельки зникає.
Ні, ти що,
я ж не поет
лише граюсь зі словами
і формую з них
куплети,
подаровані зірками,
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
На дереві поетів поміж райських плодів
Повішених теж немало,
Їх важко часом розрізнити. Вони з запалом
прагли чуттєвих насолод в цнотливих дів,
та загалом
полишали по собі бездітних вдів.
Котися
Як дорогою несеться пакетик з під морозива
Я в тобі розбачила - незлобиво ,
Те що вже котилось на мої тонкі із меду мов
В'язи
Коти - котисі кудись, тікай від мене
Єлена Прекрасна найвродливіша із жінок
Божество світла і сяйва його
Сяйва сонячного
Краси що очей не відвести
Де сонце лиш відблиск
Де відблиск як пил
і вона знову діставала меч
старанно зчищала іржу та минуле
заради життя до двобою на смерть
рушала, лиш тільки почувши - готова?
її не лякали ні біль, ні тортури
Ти в мене питаєш: "а що як не ти?",
Мені би до світла в пітьмі не дійти,
Без тебе мій світе мило-чарівний,
Було би до всього мені би всерівно.
Без погляду твого і сонце не гріє,
Вечірній присмерк, наче морок опустився,
Замовкли птахи до ранкової зорі,
Мелодія чудна полилася із флейти
Це музикант творить свої пісні.
Чудові звуки линуть із віконця,
Медами розійшлися по землі,
Лише на кордоні світів затихає вітер...
В такі тихі дні не доходять листи з того світу...
А, може й доходять, та хто їх уміє читати:
по хмарах, по листю, по гущі з ранкової кави?..
Хто їх доставляє відомо, але не точно —
Коли богу сумно, працює собі листоношею,
Вишні цвітуть – так гарно!
Білим вкриває землю.
Може чекати марно.
Може хотіти даремно.
Поруч тремтить береза,
Ми обов'язково зустрінемось у німому вальсі,
Де жодне слово не завадить нашим почуттям,
І в той момент коли обручка буде на твоєму пальці,
Я покажу, наскільки сильно зміниться твоє життя.
Як увесь час я жив без тебе, постійно думав про одне,
Щоб знову поєднати воєдино, те що давно вважалось як чуже,