Повітряні замки
«Всесвіт» – така ж мере́жа!
В ній мої вічні вежі, мої повітряні за́мки
Падають у прірву між нами…
Де у кохання межі,
Якщо я тобі належу і серцем і душею,
І мріями і думка́ми?
Світе мій, ти – Безодня!
Ще не минуле, – сьогодні!
Та чи майбутнє? – хто́зна…що почуттям – межа
Мені не належить жодна – й мить про тебе!
Що ж… згодна –
Більш призе́млених треба мати собі бажань.
