Пріоритети
Є цінності у кожної людини,
У кожного свої пріоритети,
Красу хтось прославляє безупинно,
Її давно оспівують поети.
І профіль різьблений, і очі волошкові,
І стан стрункий, і руки лебедині,
І коси юнки ніжної шовкові,
І погляд неповторний і єдиний.
Найбільша цінність інших – це достаток,
Монети дзвін і блиск прикрас коштовних,
Столи багаті чи не в кожне свято
І дорогих напоїв келих повний.
Ще хтось далекі мандри полюбляє
За тридев’ять земель в красу казкову.
Для мене більшої краси не має,
Ніж квіти польові у час ранковий.
Берізка білокора, як царівна,
А листя пахощі – парфум коштовний,
Стежини лісової нитка рівна,
Води джерельної криниці повні.
Моя найбільша цінність – це людина,
Її душа відкрита, ніжна й чиста,
І жінка, що веде за руку сина,
Й дитячі оченята променисті.
Любов і співчуття, добро і щедрість,
В жінках – жіночність, мудрість чоловіка,
в досягненні мети – сталева впертість,
До слабшого поблажливість велика.
Я в рисах цих красу людини бачу,
Нехай її оспівують поети,
Але якщо хтось думає інакше,
Що ж, в кожного свої пріоритети.