Притягання землі і неба
Віз Чумацький на чорному небі
ще ніколи не був так близько:
небосхилу зазорене чудо —
чорна маґія вічних зір.
Нерозгадану загадку простір
у віконця оправив раму
і маґнітом у небо тягне
непокірної думки літ.
Антуан де Сент-Екзюпері
у нічному польоті зі мною.
Тридцять п’ять тисяч стіп удолині
континент, наче чорне море,
що на ньому лиш де-не-де світять
острови електричних міст.
Тягне вниз притягання планети,
в атмосфери полоні — тіло,
і нитками невидних вібрацій
моє серце тримає земля.
Антуан де Сент-Екзюпері
у нічному польоті зі мною.
1981