Пройшло, минуло, відлетіло
Пройшло, минуло, відлетіло,
Немов з водою поплило.
Птахи понесли в далеч сіру,
Все, що було — злягло на дно.
Час так промчався непомітно,
Шкільні роки, бал випускний.
Тепер лиш в пам’яті повільно,
Нам згадується «хто» й «котрий».
Ми стали думати інакше,
У кожного своє життя.
Та серце, знаєте, не так щось,
Сприймає все оце буття.
На самоті душа буває,
Болить минулим тим усім.
Свідомість нашу розриває,
«Сум», «Ностальгія», «Крик душі».
