РОЗДУМИ ПРО ГРІХ
Напевно кожен грішний на землі.
І звідки ж ті гріхи щораз беру́ться?
Їх птиці не приносять на крилі́,
Й самі́ птахами в вирій не верну́ться.
Чи кожен усвідомлює гріхи?
Чи кожен про гріхи свої́ жалкує?
Не скласти їх у зрі́бні лантухи́*.
Чи може ними хтось життя шнурує?
Чи кожного душа від них болить?
Чи ліки від гріхів знаходить кожен?
Нелегко і непросто з ними жить…
Чи кожен усвідомити їх може?
Чи кожен відчуває з ними біль?
Бо гріх в душі, неначе сіль на рані,
Вони вкривають душу, наче цвіль,
Але не квітнуть, мов квітки́ герані.
Чи кожен хоче збутися гріхів?
Чи кожен зна про сповідь і Причастя?
Їх не продать за кілька срібняків,
Вони з собою не приносять щастя.
Чи кожен розуміє що несуть?
Чи кожен знає, що калічать душу?
Бува, гріхи, мов хліб на ниві, жнуть,
Та їх не обтрясти́, як сти́глу грушу.
22.01.2022 р.
ЗРІБНІ ЛАНТУХИ* – великі мішки з грубого домотканого полотна.
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2022
Свідоцтво про публікацію №122012205823
