Вірш РОЗПЛАСТАЛА ОСІНЬ КРИ́ЛА, поет Королева Гір Клавдія Дмитрів

117

РОЗПЛАСТАЛА ОСІНЬ КРИ́ЛА

Розпластала осінь кри́ла

Золотиста, лю́ба мила,

І усе взяла́ в обі́йми,

Жовте листя в танець зді́йме.

Вітер їй допомагає –

Хмари в небі підганяє,

Підмітає всі дороги,

Листя сипле на пороги.

Осінь пензликом чаклує,

Золоти́ть все і малює,

Тче красиві килимочки,

Заглядає у садочки.

А як вже туди загляне –

Й тут палітрочку дістане,

Аби листя фарбувати

Й садовину позбирати.

Ще прекрасна витівниця

У люстерку чепуриться,

І сама в шикарних шатах

Скрізь крокує, як в палатах.

Має чари ця красуня,

По собі лиша відлуння,

Пофарбує, почаклує,

Та й тоді вже помандрує.

29.09.2023 р.

ID: 995593