ніч заспокоїть
голос здригнеться
сам тут простоіть
а потім вернеться
що ж буде завтра?
його не хвилює
укутавшись в постіль
він спогади малює
фарби якраво
грають на сонці
дивляться хмари
у кожне віконце
думки палають
і почуття вириваються
він ще чекає
він не зупиняється
день тут простоіть
його заспокоять
коли він зірветься
вулиця плаче
по вмерлому сивому
а пес наче
чекає на диво
в очах його біль
разриває та мічить
там за декілька миль
йому буде вічність
сам тут простоїть
на небо,за море
затерпши свої лапи
люди напоять
жалівши собаку
діти погладять
за покинувшого тата
щоб не було так
боляче чекати
2010рік
