СЕРЕД СТЕПУ ЗНОВ МОГИЛА
Серед степу знов могила
Без хреста і квітів.
Кров героя вже застила
Й сонце не засвітить.
Серед степу знов могила,
Поряд міни рвуться,
Скрізь лютує вража сила…
Ще не схаменуться.
Серед степу знов могила,
Та хто в ній – не знаєм,
Земля когось знов прикрила.
Голову схиляєм.
Серед степу знов могила,
Страшно оком глянуть,
Не одного куля вбила…
На поріг не стануть.
Серед степу знов могила
Й нема кінця-краю.
Поможи нам, Діво мила,
Я тебе благаю!
06.12.2016 р.
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119120900408
