Що є що
Час — це розлитий пісок,
небо — це море у дзеркалі,
щастя — це мрії жінок,
Бог — це парковки за церквами.
Діти — це люди без сліз,
сльози — вакцина від мертвості,
секс — це духовний безвіз,
подорож в прірву тілесності.
День — перевернута ніч,
ніч — противага буденності,
смерть — це життя потойбіч,
жити — це листям у шелесті
бути, віддатися вітрові.
Що є мистецтво? Це похибка,
недосконалість у витворі,
пляма від зайвого дотика.
Біль — передвісник життя,
спільний знаменник у кожному,
речі — це купа сміття,
все, що нічого не коштує.
Бізнес — це купа ножів,
ріжучих тушу порізану,
війни — це справа богів
чи ідіотів — по-різному.
Світ — це великий магніт,
тягнучий в себе історію.
Що є історія? Світ.
Те, яким я його створюю.
Дім — це частково тюрма,
тільки частково, бо деколи
той, хто його і не мав,
рубить себе на молекули.
Тюрми — це злість і метал,
монополіст аморальності.
Де є країна? Не там,
де починаються крайності.
То привілеї держав,
політизованих виставок.
Смерть — це не тільки життя в
іншому світі. Це висновок.
Сила — це здатність її
не уживати в агресіі,
шлях — це те, що в голові
є у пілотів між рейсами.
Тіло — це контур душі,
та аж ніяк не кордон її,
страх — це залізні дощі
на узбережжі Японії.
Его — це ворог сердець,
вірний союзник спотворення.
Мрія — це спогад, що десь
бачить можливість повторення.
Хіть — то жага, що мине,
зрада — духовна ерозія,
тільки кохання одне
дефінувати не в змозі я.
19 січня 2024
