Синові
Знов лягає дорога
Від воріт, від порога,
Чи здолаю її, чи пройду?
Я піду, я поїду,
Відведу лиху біду,
Може щастя синочку знайду.
Вийду я в чисте поле,
Сину, сину, соколе,
Я до серця тебе пригорну.
Буду мрію плекати,
Буду Бога благати,
Щоб додому тебе повернув.
Моє серце втомилось,
Мої ніженьки збились,
Та в дорогу збираюся знов.
Я несу тобі, сину,
Кожну мить, щохвилини
Жаль щемкий – материнську любов.
