СИВИНА ЛЯГЛА НА МОЇ СКРОНІ
Сивина лягла на мої скроні,
Хоч роки ще зовсім молоді.
Життя моє, неначе на долоні...
Багато що я бачила в житті.
Сивина лягла на мої скроні...
Пройдені дороги у житті.
Бувала я, неначе у полоні,
Бувала я також на самоті.
Сивина лягла на мої скроні,
Нелегким давався кожен крок.
Роки неслись, немов расові коні
І залишали по собі урок.
Сивина лягла на мої скроні -
Вона, мов мапа пройдених років,
Вона, немов лунке відлуння дзвонів,
Немов вінок усіх прожитих днів.
Сивина лягла на мої скроні...
Це наче слід прожитого життя.
І не ставало їй ніщо на перепоні,
Та кожен день прожитий - відкриття.
28.01.2018 р.
© Copyright: Клавдія Дмитриюів, 2018
Свідоцтво про публікацію №118012900233
