Сонет VIII
В тобі я бачу гомінкий вертеп,
Пістряву веремію перед святом,
В тобі не мало витрат і потреб
Але в любові щастя не багато.
Хоч мова в тебе ніжна та пуста,
Хоч заздрю прямоті твоїй прицільній,
Від слів твоїх далекий та вуста,
На слух дешеві та на вид безцінні.
Це дивовижне творення сполук
Вертливих форм і непристойних жартів,
Чіпке мовчання домислів і мук,
Мінливий погляд, що краси не вартий.
Тому домовимось, тобі слова для вух,
Мені ж краса твоїх «примхливих мух».
26.12.2023
