Старі вірші
я читаю вірші, під які колись годинами ридала
чи насправді світ такий непростий, прямо як мама мені казала?
я відчуваю дивний сум і біль посеред тіла
я думала що більше не повернусь до цього діла
не можу згадати з чим асоціюються вірші,
але всесвіт ніби посилає мені лящі
продовжую читати, занурюючись у це ще більше
врятуй мене будь ласка, мій дорогоцінний принце
я потроху згадую те, що мала навіки забути
я вже майже на межі, залишилось тільки знову копнути