Стоїть солдат,
Нема емоцій.
Шеврон пом'ят,
Загарбав злодій.
Сльози льються.
Він кричить.
З ким б'ються?
Серденько болить.
Лице спокійне.
Руки – кулаки.
Еспресо подвійне,
Прошли роки.
Ніхто не знав,
Що стане героєм.
До служби став.
Стоїть вже строєм.
У його бік
Дивиться автомат.
Хотів би втік,
Але він солдат.
Не жахливо.
Дуже лячно.
Це важливо.
Як це важко.
«Запалити можно?»
«Що ми звіри?
Звісно можно.
От бери.»
Вогонь і тяга.
Довго так чекав.
Чи є перевага ?
Думати не переставав.
«Солдате, чуєш?
Ти, шеврон зніми.
Очікував, що не почуєш?
До нас увагу ти зверни!»
Він стоїть .
Хто він? Злодій?
Про що молить?
Стоїть він струнко.
«Агов "братки"
Почуйте хутко!»
Один сказав.
Слава Україні!
Одразу впав.
За те, що вільний.
Люди бачать.
Мільйони відповідають.
Ніколи не пробачать.
Герою слава.
