стрілянина в голові
до мене завітала
туманна дума смерті,
хто ж її пустив?
питання головне.
невже моя провина?
невже це я зробив?
невже я з головою не дружу?
невже я захотів, згубити свою душу?
чи це я просто так, відповідаю
за свої помилки,
що зробив на протязі життя?
невже моя дірява голова,
нараз неначе стала ціла?
бо самогубства думки,
досі в голові лунають, диким пострілом.
я так багато захотів розповісти,
що я вже думку, наче, й загубив.
проте одне я точно вам скажу,
наразі я лежу в калюжі крові,
а револьвер стріля не в моїй голові.
