СУМНА КОЛИСКОВА
Сузір’я очей. Коливається острах
У погляді знов божевільних дітей
Суцільної ночі. Захований подих.
Вогню не несе до людей Прометей.
Розгублений вітер забув про оману
І знову шукає веселощів дня.
У чорному, дивно німому тумані
І свище, шукаючи сво́го коня.
Але у Пегаса зламалися крила,
Закрилися очі, і Муза пішла.
Знівечена рима заснула, застигла.
І ніч простирадло довіри зняла.
1998
