Свiтанок
Промінь сонця притулився на плечі
І заплутався веселками в волоссі.
Вигин тіла нагадав твій жар вночі,
І зім'яту через нашу пристрасть постіль.
Ти ще спиш і так тендітна уві сні,
Ще світанок не забрав з полону ночі.
Та вже скоро посміхнешся ти мені,
Подаруєш теплий погляд своїх очей.
Твоє дихання легеньким вітерцем
Невагомо ледь лоскоче мої губи...
Ти - мій янгол з найвродливішим лицем,
Але я́ тебе оберігати буду!
П-В:
І джерельною водою,
І тендітним сяйвом зорів
Оживила ти мене,
Пролилася наді мною.
30-31.03.2012
К.В.
