Та, єдина
А він обрав таку, що мала душу,
Просту і милу як та пісня лине..
Він покохав її за очі сині-сині ,
І за вуста, такі сором'язливі..
Він знав, вона така єдина,
І з нею він по-справжньому щасливий..
Йому не треба тих ляльок,
Що мають маску на обличчі кольорову.
Йому обридли фальш та скупість душ,
Та дурість і безглуздя дике..
Він відшукав одну, одну з тих душ,
Котру відчув всім серцем,
Ту, єдину!
Вона його не відпустила,
Вона взяла його в полон,
Він своє серце їй віддав,
Віддав, бо так її кохав...