ТЕПЛО ВОГНЮ ЛЮБОВІ
Тієї миті я чекала,
Вона прийшла, але коли?
Душі́ і се́рця я питала
Чи доля проклада мости́.
Про тую мить давно я мрію,
Давно хотіла це відчуть,
Думки́ про неї я лелію,
Давним-давно вони живуть.
Вогонь любові зігріває,
Він не згасає, а й горить.
Коха́ння серце все чекає –
Його у серці посели́ть.
Чи є мости́ десь між серцями,
Чи легко ними проходит́ь?
Чи важко десь бува місцями
І як місця ті обходи́ть?
Палахкотить вогонь любові,
Жевринки світяться в очах,
Тепло́ присутнє у розмові,
Думки́ ширяють, наче птах.
Кохати пізно не буває,
Купатись в ньому без кінця,
Такий вогонь не спопеляє,
Горить в душі без каганця.
Його відчуть – велике щастя,
Підтри́мать серцем, зберегти,
Він гріє душу, мов Причастя,
Долати легко з ним мости.
21.01.2022 р.
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2022
Свідоцтво про публікацію №122012107158
