Ласкаво просимо до Poetree - місця, де поети та любителі поезії зустрічають один одного. Ми дуже старалися зробити сайт, на якому автори могли б з легкістю писати вірші, зберігати їх і ділитися зі своїми читачами. Будь ласка, зареєструйтеся, щоб додати свої вірші на Poetree.
Я готова бути для тебе ідеалом
Я готова ламати свої принципи
Я готова тобі підкоритись
Я залишусь вірною
Я приготую тобі вечерю
Я чекатиму тебе з роботи
Ні, ти що,
я ж не поет
лише граюсь зі словами
і формую з них
куплети,
подаровані зірками,
Ми обов'язково зустрінемось у німому вальсі,
Де жодне слово не завадить нашим почуттям,
І в той момент коли обручка буде на твоєму пальці,
Я покажу, наскільки сильно зміниться твоє життя.
Як увесь час я жив без тебе, постійно думав про одне,
Щоб знову поєднати воєдино, те що давно вважалось як чуже,
Кровавим світом нехтуючи враз,
Святкує пезля квітня чародійну
Уяву... - лиш хвилину, богомаз,
Турбує почуття, любов подвійну...
Кохання серед куль, ракет, в блакить,
Паркету ялинка
у ніч-невидимку
минулу сторінку
життя завела.
Чия це зупинка?
Лише на кордоні світів затихає вітер...
В такі тихі дні не доходять листи з того світу...
А, може й доходять, та хто їх уміє читати:
по хмарах, по листю, по гущі з ранкової кави?..
Хто їх доставляє відомо, але не точно —
Коли богу сумно, працює собі листоношею,
Я буду чекати,
Чекати поки зовсім не скінчаться мої сили,
Поки я не зійду з розуму,
Поки я буду кохати.
Я здатна віддати себе усю,
Я здатна чекати тебе вічність, аби тільки ти був поруч…
Виявилось, я була не потрібна тобі
виявилось, що і не кохав ти зовсім
я була перед тобою відкрита, сповнена любові і довіри,
обіцяю,колись я перестану тебе ненавидіти
І знов я там.. У прірві.
Повної розчарування.
Усе не так, як би хотілось,
І все не так, яким здавалось..
Усе добро до крапельки зникає.
Прошу, залишся поруч хочаб на хвилину
Торкнися моїх вуст і оголеного тіла,
Залишай цілунки всюди де бажаєш
Торкайся мого волосся і пасм, які недбало лягають на моє обличчя,
Дивись в мої очі, які повні до тебе любов‘ю
Дивись на мене жадібно, тримаючи міцно за руку
Вечірній присмерк, наче морок опустився,
Замовкли птахи до ранкової зорі,
Мелодія чудна полилася із флейти
Це музикант творить свої пісні.
Чудові звуки линуть із віконця,
Медами розійшлися по землі,
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,