Ти схожа на осінь:
Така ж ти мінлива,
Капризний характер,
І усмішка щира...
Ти схожа на небо
Вечірнє в зірках.
Весь час у думках,
І провідуєш в снах.
Ти гарна, як космос,
Ні, краща за нього.
Ти варта брильянта
Найбільш дорогого.
Віддав би усе,
Та нічого не маю.
Твого товариства
Більш за життя бажаю...
***
Розжени гнітючі хмари,
Усміхнися ясним сонцем.
Хай розвіються примари
За запиленим віконцем.
Покажи усмішку свою,
Прожени мої кошмари,
Залишися зі мною...
Ти стукаєш серце,
Його відчиняю.
Та ти не заходиш -
Мене споглядаєш.
Не муч мене, прошу,
Або заходи,
Або зачини двері
З тої сторони.