Тісто
Тісто
Я зі своїм коханням
йду в рукопашний бій –
міситься м’якуш вершин-інтерєрів,
а життя буксує собі
біля пекарних долин.
Я зі своїм випеченим коханням –
наче душу його прогнали
через вистрій шпіцрутенів,
душу, котра про кохання
виключно пише тріллери,
дикозасмучені,
перепечені.
А довкола із тіста
пишні будинки, де
на подушках погорда
в золотому кокошнику,
нарум’янена,
а любов попід ліжком
мнеться-переминається...
Натирає собі
прісні боки.