Ласкаво просимо до Poetree - місця, де поети та любителі поезії зустрічають один одного. Ми дуже старалися зробити сайт, на якому автори могли б з легкістю писати вірші, зберігати їх і ділитися зі своїми читачами. Будь ласка, зареєструйтеся, щоб додати свої вірші на Poetree.
чому ти зі мною дружиш?
хотіла б я знати.
чи притворюєшся ти ввесь цей час?
чому не плюнеш ти мені в обличчя?
Яким було небо легким на пустім стадіоні тоді,
Півпрозора блакить, пам’ятаєш якою здавалась?!
Немов би навмисно подібний намарила тон
До плаття твого, наче колір його вбирала.
Стільки простору, зелені... Хвилі голодних птахів
Здіймалися вгору від тупоту легкоатлетки,
Зелена шкіра ще прозорої весни
затягує зимові рвані рани...
вже не чекаю повідомлень і листів,
а просто хочу, щоб цвіли фонтани,
потужні і шалені, як життя,
дзвінкі і невгамовні, наче юність,
Вона, як міцне вино, непомітно п’янить.
Багато говорить і мало ночами спить.
Її тонкі зап’ястя пахнуть, як літні квіти,
І коли на серці кепсько — з нею хочеться жити.
Навіть у такий Світлий день хтось натискає на кнопку запуску ракет-вбивць…
Нічого святого!
Благовіщення Святої Діви:
до церков ідуть дідусі,
до шкіл і садків - діти,
Я сьогодні не можу, не хочу заснути.
Розплести б свої коси і плаття вдягнути,
Силуетне, червоне, як фенікса крила, —
Я такого ніколи в житті не носила.
На тлі неонового неба перед глухим світанком
Темніє розгалужена застигла вічність
Немов сплетіння всіх нейронів.
Весна приносить їй оману з країв Ирейських,
Багато сонця, кисню, вітру, головного болю.
Аптекар тут не допоможе.
У парку що зовсім трошки схожий на сквер,
проживав старовір, Семен.
Мабуть перше що видавало в ньому його,
було ім'я.
Від нього віяло:
самогоном,
Між ними тепер відстань, виміряна країнами,
виміряна тривогами і руїнами,
понівеченими життями,
кровавими почуттями.
Між ними тепер тільки скайп - без дотику,
Одного літа
В річці охрестилася
Свята країна.
Фото автора Kostyantyn Ivchuk
Кохаючи ми забуваємо слова.
Мабуть вона та сама королева,
Яку ненавидить аж цілий світ…
А ти кохаєш до остання.
Сказавши все, ми забуваємо одне,
Те саме вибачення щире…
Телепні чомусь повзуть до влади
Досвіду не маючи ну геть...
Все життя собі лише від зради
Поквартально крали... щей не ледь.
А коли кордоном Польщі валки