В КРАЮ БАРВИСТИХ ВИШИВАНОК
В краю́ барвистих вишиванок,
В краю́ любові і добра́
Води набе́ру повен дзба́нок,
Відчую по́дих від тепла́.
В краю́ барвистих вишиванок
Я знову сяду на поріг,
Ще й вийду на старенький ґа́нок,
Бо шлях від серця там проліг.
В краю́ барвистих вишиванок,
Де жебоня́ть малі струмки,
Я стріну з радістю світанок,
Туди полинуть всі думки́.
В краю́ барвистих вишиванок
По травах ро́сяних пройду́сь,
Там срі́бен місяць, як серпанок,
До нього по́думки торкну́сь.
В краю́ барвистих вишиванок
Все серцю миле й дороге,
Смаку́єм каву з філіжа́нок,
Й проміння сонця там благе́.
В краю́ барвистих вишиванок
Цілко́м душею потону́,
Де пахне м’ята і рум’я́нок
На себе долю одягну́.
В краю́ барвистих вишиванок
Полине пісня, наче птах,
Із вуст чарівних бойківчанок,
Як доля сипле по світа́х.
В краю́ барвистих вишиванок,
Де мова рідная звучи́ть,
Слова́ всіх ніжних колиса́нок
Повік у серці будуть жить.
24.11.2021 р.
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2021
Свідоцтво про публікацію №121112506093
