вчувається в словах у Ваших драма
Вчувається в словах у Ваших драма.
Я розумію – жінка, але все ж,
Я – не поліно, Ви – не пилорама,
Навіщо стільки фантастичних меж?
Пробачте, та це біг на стадіоні,
Вже енний старт і сили геть нема.
Мчимось по колу, мов шалені коні,
А в нас хіба подоба не людська?
Полеміка – тотальна ретроспекція,
Кидаємо, мов м’яч у грі, флешбек,
Хоча один для одного – проекція,
Егоїстичний демонструємо фідбек.
Ну, знаєте, я крайніх не шукаю,
Хоча скидається напевне і на те.
Розумна Ви, таких я поважаю,
Але ця драма – колосальне тім «проте».
