Вечірній Київ плине за вікном...
Вечірній Київ плине за вікном,
Свічками вгору відлітаючи каштани
Несеться потяг стрімким батогом,
Летять закуті в промені баштани.
Засмаглий соняшник вклоняється землі,
Яка його зростивши цілувала,
Мрійливе літнє сонце в мареві
Так ніжно усміхається і тане.
В повітрі запашному тихий дзвін
Далекої дзвіниці, перші зорі,
Розмови ластівок і цвіркуна в траві
Серед роси в не скошеному морі.
