Весна..
Весна.. Вже у саду відцвів бузок.
Той аромат так голову дурманить...
Більше не брешу "Все у мене ок",
І більше не живу в своїм обмані.
Весна... Усе цвіте, життя живе
Коротке, допоки вітер не зірве
Ті пелюстки із яблуні чи вишні
Та у вікно до мене не пошле.
Весна... А в мене досі лютий,
І в голові застрягли ті слова,
І знаю, що нічого не вернути:
Дорога у один кінець була.
Весна... А я одна не квітну,
Той лютий назавжди мене зламав.
Чому я як той цвіт просто не зникну?
Хто б відповідь на це питання дав?...
Весна... Знову відцвів бузок...
І зникли жаль та біль в моєму серці,
Невдовзі все буде зі мною "ок",
Постукали надія й спокій в дверці.
