ВЕСНЯНИЙ РАНОК
Обліпив весняний цвіт гілки абрикоси,
Зеленіє вже берізка, розпустила коси.
Ще й сережки начепила, легкі та пухнасті,
Шлють ранкове привітання солов"ї горласті.
Ніч минула, тільки сльози на траві лишила,
Щезла вмить, коли світанок вже розправив крила.
І прозорою росою ці сльозинки сяють,
Як розірвані намиста з гілочок звисають.
Тішить нас весняний ранок дивною красою,
Свіжий вітер обвіває землю теплотою.
Поспішає проростати молоде коріння,
Огортає їх ласкаво сонячне проміння.
Пробудилася природа, стало тепло на душі,
Рима у рядки лягає, легко пишуться вірші.
Гордо голову тримає ніжно-голубий ірис,
Аплодую Весні:"Браво!" Та запрошую на біс!
