відстань
Буває так, що й відстані зближають,
І хоч як складно на душі
Життя дороги інколи рушають,
По різні стóрони Землі.
І плинність часу більше не лякає
Він навпаки сповільнює усе
Це ненавмисно, лиш бажає,
Нам показати все оте людське.
Блукаючи у вихорі емоцій,
Ми краще розуміємо себе
Всі дні, і всі безсонні ночі,
Що проживаєм разом ми.
І як би сумно й складно не бувало,
Ми не втрачаємо зв’язок.
Ті кілометрів довгі хвилі
Ми подолаємо разóм.
