Війна
Війна… Вона страшна й безжальна.
Війна… кривава і скандальна.
Вона не питає чи хочеш ти жити
Одна лише мить – і очі закриті.
Невинні життя війна відбирає,
Співчуття і жалю ворог не знає.
Гранати летіли і кулі свистіли,
А ті юні хлопці ще жити хотіли,
Бо вдома чекали на них рідні та друзі.
Тепер вони сльози втирають у тузі.
Щоночі молилась до Бога матуся
Щоб син із війни живим повернувся.
Коли все скінчиться? Чи настане та мить
Як мирного неба засяє блакить?
Солдат прийде додому, обійме матусю
І скаже: «Я бачив смерть, я вже не боюся».
Для мами найбільше щастя на світі
Коли поряд з нею здоровії діти.
Від щирого серця я всім вам бажаю
На мирному небі хай сонечко сяє,
Хай діти не знають слова «війна»
І хай лиш в минулому буде вона.
