він
Він
З’явився дуже несподівано.
Написав: макарони будеш?
Я приготую.
Ніч. Зима. Чорний кіт перейшов дорогу.
Нічого не очікувала.
Сходи на 5 поверх.
Металеві двері.
Посмішка,
Привітанням
Звертаю увагу на пальці.
Пальці довгі
Очі світлого кольору.
Квартира із гарним балконом.
Книги
Картини
Светер не дуже прикольний.
Звісно, куди ж без цієї банальності
Цієї оцінки.
Кілька бокалів вина
Кілька стаканів віскі
Він питає: ти взагалі мене не боїшся?
Я могла б не відповідати,
Але я тоді
Хотіла стертись з землі.
Вийти з планети,
Сісти в літак і розбитись.
Звісно не боюсь: кажу я
І питаю, чи він має ще одну сіжку.
В кінці цього всього я все ж дійшла до цілі.
Тільки не стерла себе,
А стерла минуле
Надії
І наростила в собі провину.
Яка розростається як пухлина
Проривається, як його пальці в моє тіло.
