Війна
іржавим цвяхом
в грудях провертається,
віпасана –
це як
ріка,
що вийшла з берегів,
і всі гострі предмети
під поверхнею вод
розчиняються.
Бомбами
прокреслена межа,
кістлява рука
плеча торкається,
ти усміхаєшся –
вода
проливається за,
у вічність без дна,
і з небес
повертається…
***
