Ворог людства
Промайнеш квапливо за вікном,
Всього на мить мелькне в повірті пір'я
Стривожиш спокій вичурним крилом,
Стираючи планети і сузір'я.
Зіб'єш людей у стадо, як овець
І поведеш успішно за собою.
Зведеш чужі зусилля нанівець,
Наче плащем - окутаєш журбою.
На совісті твоїй мільйон життів
І всі вони у сірих кольорах...
Ти знищував, ламав і не жалів...
І ймення тобі, ворог людства - страх...