Несподівана хвороба причепилась до Луки:
На лопатках появились невеличкі бугорки.
До лікарні їде хворий. Швидко скинув сорочки.
— Подивіться, на лопатках появились бугорки…
Лікар знизує плечима: що воно за дивина?
— Ви п’єте?
— Не пив ніколи ні горілки, ні вина.
— Часто курите?
— Ніколи і не нюхав цигарок.
— А з жінками як?
— Ну що ви?! Ненавиджу всіх жінок.
— Ну, тоді, — промовив лікар, — зрозуміло, в чому суть.
Це у вас уже на спині крила ангельські ростуть.
Хоч у лектора зубі спереду й немає,
Він на пенсію не йде, лекції читає
Про мораль та про нові норми поведінки.
Зуби вибили йому у чужої жінки.
Ще будучи єфрейтором, у давню годину
Узяв Сидір дружиною доярку Марину.
А коли він дослужився аж до генерала,
Жінка глянула на нього й весело сказала:
— Хто б про тебе міг подумать, що таке добудеш,
Що колись ти чоловіком генеральші будеш?
— Мав я, куме, собача — ну, на всю округу!
Узнавало по очах злодія, хапугу.
Як зустріне десь того, хто хапає, краде, —
Загарчить, аж зашкварчить, тут же і насяде.
— А куди ж те собача ти подів, Семене?
— Та продав, бо почало кидатись на мене.
Коментарі(0)