Я не бачу майбутнього. 2#48
Я не бачу майбутнього свого, чужого, це лякає відсутністю контролю буття.
Я знаю як бути, і як жити далі, коли хочеш зірвати стоп-кран життя,
А потяг до життя банальний і скучний: кохати та писати про твої почуття.
Хоч і ти невідома мені ще настільки, щоб я міг переповідати серцебиття.
Я не бачу майбутнього чужого, від свого лишається лиш співчуття.
Тож відкрий мені очі, хочеш підем на каву? Обіцяю, що закохаюсь без вороття.
