я отруїлась тими почуттями
я отруїлась тими почуттями. я їх приймала, не дотримуючись дози.
/а за вікном тоді були морози. їх холод не привів мене до тями./
і післясмак гіркий. і далі буде - лише гіркіше. спогад як нудота.
/ вже не рятує ні дозвілля, ні робота. /
тебе тепер вже серцю не забути.
ти як синдром. як вічний біль у грудях. я досі кашляю несказаним тобі.
навіщо знов приходиш уві сні, якщо в житті я завше в самоті?
так треба ж помилитися! чи ні?
перехворіла? ні. бо ти - залежність. такі безслідно не лишають душу.
і з цим тепер я жити далі мушу. забрав ти спокій. залишив - бентежність.
хоча... прошу: то краще вже наснись. насправді це найліпша панацея.
для серця хворого /вже не забуду це я! /. воно ж благає: хоч на хвильку
повернись.
