Якщо вже так припало до душі...
Якщо вже так припало до душі
Я заспіваю солов’їну мову
Ідуть і хлюпають літні дощі,
А я веду з тобой в листі розмову.
Нехай душа радіє наче птах,
Злітаючи у небо височенне,
Блукаючи в століттях та світах,
Не гаючи в дрібницях час священний.
Я заспіваю пісню лісову
Її колись давно співала Леся
І озиваюсь тож тепер «Ау!»
В ній кожне серце як твоє озветься.
