З якогось боку. 6/7#45
Я жадаю, щоб ти так сумував за мною, як за єдиними теплими днями, цього року.
Я проти тебе обернула твою ж зброю, і ти сам піддався цьому палкому пороку.
Ти дізнався, як це жертвувати собою, коли зусилля твої не вартували уроку.
Кожен день я була готова до бою, а ти коханням називав всю цю мороку.
І ми так живем. Пекельною, цією жагою.
І нам навіть довподоби це, з якогось боку.
І ми так живем. Між жагою й труною.
І нам навіть довподоби це, з якогось боку.
Ти так живеш. Тобою. Мною. Метою.
І мені навіть довподоби це, з якогось боку.
Я так живу. Нашою. Глибокою. Прірвою.
І тобі навіть довподоби це, з якогось боку.
І навіть коли я буваю сумною, тримай до болі посмішку широку.
Мої нерви натягнуті були струною, коли ж так довго і тупо чекаєш кроку.
Я жадаю, щоб ти так марив мною, що відчув би нарешті мою рану глибоку.
Щоб зрозумів мене ціною любою, щоб зазнав і ти ці розряди току.
І ми так живем. Пекельною, цією жагою.
І нам навіть довподоби це, з якогось боку.
І ми так живем. Між жагою й труною.
І нам навіть довподоби це, з якогось боку.
Ти так живеш. Тобою. Мною. Метою.
І мені навіть довподоби це, з якогось боку.
Я так живу. Нашою. Глибокою. Прірвою.
І тобі навіть довподоби це, з якогось боку.
