Ласкаво просимо до Poetree - місця, де поети та любителі поезії зустрічають один одного. Ми дуже старалися зробити сайт, на якому автори могли б з легкістю писати вірші, зберігати їх і ділитися зі своїми читачами. Будь ласка, зареєструйтеся, щоб додати свої вірші на Poetree.
Телепні чомусь повзуть до влади
Досвіду не маючи ну геть...
Все життя собі лише від зради
Поквартально крали... щей не ледь.
А коли кордоном Польщі валки
А ми живем. Живем. Ну, як усі.
Кидаєм погляди на гарні груди...
А ми живем, ми, як-не-як, а люди
Й шукаємо відради у красі.
Між ними тепер відстань, виміряна країнами,
виміряна тривогами і руїнами,
понівеченими життями,
кровавими почуттями.
Між ними тепер тільки скайп - без дотику,
Мої рідні краї втоплені у крові воїнів разом із кров'ю мерзоти,
Мої рідні степи випалено градами.
Мої спогади повертаються в час "до того".
До того, як сам час перестав існувати.
До лютого дві тисячі двадцять другого року.
Поглянь... Підніс люстерко і усміхнувся.
Іній, густий та синій, усівсь на дівочії вії.
Ступив до неї, аж раптом і сам незчувся,
Як погляд упав на губи, єство все чекало дії.
На тлі неонового неба перед глухим світанком
Темніє розгалужена застигла вічність
Немов сплетіння всіх нейронів.
Весна приносить їй оману з країв Ирейських,
Багато сонця, кисню, вітру, головного болю.
Аптекар тут не допоможе.
чому ти зі мною дружиш?
хотіла б я знати.
чи притворюєшся ти ввесь цей час?
чому не плюнеш ти мені в обличчя?
Хочете - можете висміяти мене.
Хочете - можете розстріляти.
Хочете - можете катувати.
Все ж буду я українською розмовляти,
Бо на ваші насмішки мені начхати!
Я не соромлюсь саоєї мови!
Вона, як міцне вино, непомітно п’янить.
Багато говорить і мало ночами спить.
Її тонкі зап’ястя пахнуть, як літні квіти,
І коли на серці кепсько — з нею хочеться жити.
У парку що зовсім трошки схожий на сквер,
проживав старовір, Семен.
Мабуть перше що видавало в ньому його,
було ім'я.
Від нього віяло:
самогоном,
Прикинутись мертвим
уже не пройже -
зробити лишається вибір:
ти - світло,
ти - сонце,
ти - радість і день...
Чи, може, диявольський вибрик?..
Навіть у такий Світлий день хтось натискає на кнопку запуску ракет-вбивць…
Нічого святого!
Благовіщення Святої Діви:
до церков ідуть дідусі,
до шкіл і садків - діти,