Життя виклика на Дуель (Підсумок)
Шукаю щастя у зірок.
Чекаю знову втішного прогнозу.
В житті цім серед безлічі стежок
Мене стрічали метаНЕморфози.
Я вірю у фортуну, попри те
Часом долали мене рок чи навіть фатум,
В ці дивні миті відчувала я себе,
Неначе то не я веду "парадом".
Сумбур в житті бував, і він химерний,
Мінливість супроводжувала часто,
Той присмак втіхи ефемерний
Ловить доводилось, як птицю щастя.
Земля кудись щезала із-під ніг,
А хвилі раю вислизали, як гадюки.
Ти, доле, усміхаєшся мені?
Які іще сюрпризи піднесеш у руки?
То "хто кого", кохана велич-Доле?
Моя Ти бранка, а чи я – Твоя?
Життя прожить – не перейти то поле,
Хоч знаю – горда Ти, але й не здамся я...
