життє
Життя прожити дійсно то не поле перейти,
Щодень наповнений пустими перевірками на успіх,
Потрібно вміти кожну хибу приховати,
Але й не забувати і про радість від земних утіх.
За кожним з нас стоїть своя історія в бою,
Хтось йде по головах, хтось - по розбитім склі,
Я хочу, аби кожен бачив тільки кращу версію мою,
Але хіба хороші люди це не тільки декорація на тлі?
Капіталізм так щиро пропагує: "розум - сила!"
Неначе тільки мізків вистачить для визнання,
Та знань замало, аби тебе враз не розчавило,
Лишається лиш йти усе життя те навмання.
"Спочатку було слово", ще раніше - думка,
Ти з нею прокидаєшся й лягаєш, хай яка вона,
Вона цькує і каже, що ти не гідний жодного дарунка,
І та, що вішає на голову корону - теж вона.
Зібравши разом думку, розум та тверезість,
Слід йти по полю ворогів, не втративши корону,
Іти вперед сьогодні, викресливши вічність,
Та не погрузнути у каятті німому.
