ЗІТРЕМ Й НЕ ПОШКОДУЄМ
(Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «ЗІТРЕМ ОРДУ»)
Зітре́м орду й не пошкодуєм,
Вони не гідні в світі жить,
Вкраїну-неньку відбудуєм,
За неї в нас душа болить.
Зітре́м орду, у прах зітре́мо
За те, що знищили людей,
В собі́ ті сили віднайде́мо,
Щоб стерти й знищить за дітей.
Зітре́м орду, а прах розвієм
Й приорем в землю, наче гній,
Зробити це усі зумієм
За кожну з тих страшних затій.
Зітре́м орду, яка ввірва́лась
На нашу землю на зорі́,
В обі́йми з смертю паскудь взя́лась,
Смердючі кляті москалі.
Зітре́м орду, зітре́м рашистів,
Ніхто не кликав їх до нас,
Вони ще гірші від фашистів.
За все бува розплати час.
Зітре́м орду за все, що діють,
За всі знущання над людьми,
Скоти наві́ки оніміють,
Бо ми вмиваємось слізьми́.
Зітре́м орду, ущент зітре́мо,
Їх не назвати більш людьми,
Цей шлях кровавий ми пройде́мо,
Та орки ляжуть всі кістьми.
Зітре́м орду і промінь миру
Нам ПЕРЕМОГУ принесе́,
За це моли́тви молим щиро.
Русня вся кару понесе́.
25.03.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
