Золотова осінь
Шле під ноги листя.
По калюжах дощик,
На грудях намисто
Стигле, калинове,
Наче на світанку
Сонце заглядає
До кленів на ґанку.
Пишна та огрядна
У важких туманах
На дніпровських кручах
Здобува пошану.
