Зустріч
Я дивилася в очі бездомному псу,
Тріпотів безнадійно в них болісний сум.
"Я піду за тобою, хазяйко, веди",
"Та не візьму тебе, бо немає куди..."
"Не обманюй себе, ти одна, як той перст"
Йшов за мною і йшов наполегливий пес.
"Не багата ж бо я, годувать тебе чим?"
"Ти візьми. Ось і все. Не шукай-бо причин"
Так ішли ми із псом навмання під дощем
І стискав мені серце нав"язливий щем,
"Малодушшя волало: "Гони його, геть!"
Ну а совість шептала: "Та жде ж його смерть!"
Бідолаха за мною і досі ішов:
Ми не знаємо, як нас зустріне Любов,
Ми, застиглі у чорнім багні марноти,
Не даємо Любові до нас підійти.
...Вже бредемо із псом навмання десять літ,
І щодень він дарує мені цілий світ...
Хочеш в доброго Бога Любові благать?
Він дає. Та чи кожен готовий узять?
