Ласкаво просимо до Poetree - місця, де поети та любителі поезії зустрічають один одного. Ми дуже старалися зробити сайт, на якому автори могли б з легкістю писати вірші, зберігати їх і ділитися зі своїми читачами. Будь ласка, зареєструйтеся, щоб додати свої вірші на Poetree.
Мені стало так незвично коли я почула стукіт у грудях від твоїх повідомлень,
мені стало так незвично коли я відчула від тебе турботу,
мені було незвично, коли ти проводжав додому,
коли дивився на мене із закоханим поглядом,
коли я лежачи у тебе на грудях тримала тебе за руку,
мені було так ніяково тебе любити,
Виявилось, я була не потрібна тобі
виявилось, що і не кохав ти зовсім
я була перед тобою відкрита, сповнена любові і довіри,
обіцяю,колись я перестану тебе ненавидіти
Лише на кордоні світів затихає вітер...
В такі тихі дні не доходять листи з того світу...
А, може й доходять, та хто їх уміє читати:
по хмарах, по листю, по гущі з ранкової кави?..
Хто їх доставляє відомо, але не точно —
Коли богу сумно, працює собі листоношею,
Ти в мене питаєш: "а що як не ти?",
Мені би до світла в пітьмі не дійти,
Без тебе мій світе мило-чарівний,
Було би до всього мені би всерівно.
Без погляду твого і сонце не гріє,
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
і вона знову діставала меч
старанно зчищала іржу та минуле
заради життя до двобою на смерть
рушала, лиш тільки почувши - готова?
її не лякали ні біль, ні тортури
Художник взяв мольберт і фарби
І вийшов в поле навесні
І найніжніші тонкі барви
Наносив він на полотні.
Душа у фахівця співала,
І він виводив вензелі:
І знов я там.. У прірві.
Повної розчарування.
Усе не так, як би хотілось,
І все не так, яким здавалось..
Усе добро до крапельки зникає.
Прошу, залишся поруч хочаб на хвилину
Торкнися моїх вуст і оголеного тіла,
Залишай цілунки всюди де бажаєш
Торкайся мого волосся і пасм, які недбало лягають на моє обличчя,
Дивись в мої очі, які повні до тебе любов‘ю
Дивись на мене жадібно, тримаючи міцно за руку
Паркету ялинка
у ніч-невидимку
минулу сторінку
життя завела.
Чия це зупинка?
Я пам‘ятаю твій запах,
він нагадував мені дещо незвичне,
іноді я гадала, що знаходжусь в церкві
я зустріла цей запах, але вже не на тобі
Вечірній присмерк, наче морок опустився,
Замовкли птахи до ранкової зорі,
Мелодія чудна полилася із флейти
Це музикант творить свої пісні.
Чудові звуки линуть із віконця,
Медами розійшлися по землі,