Руданський Степан
Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло?
Чи лемеша іржа поїла?
Чи затупилось чересло?
Вперед, бики! Бадилля зсохло,
Самі валяться будяки,
А чересло, леміш новії…
Чого ж ви стали? Гей, бики!
1
Чи ж не гоже ж то нам буде
Словом давнім, брате,
Словом трудних оповідок
Пісню надпочати,
Пісню тому Ігореві,
Святослава сину,
Україно-Україно,
Що ти за то дала,
Що старого Апостола
Гетьманом обрала? 2
Що ти заплатила,
Що до себе та Петрика 3
Ти так прихилила?
Полуботку-Полуботку,
Наказний гетьмане!
А хто ж тобі гетьманськую
Булаву дістане?
Голубе-соколю!
А як же ж ти підіймешся
За козацьку волю?
I
Не у гості, а на кості
Ходили козари 2.
Та не пиво ж і їм буде,
А кров та пожари!
Вже зібрався Олег віщий
[separator headline=”h2″ title=”Руданський Степан – Барабанщик”
Не кидає цам господар
Ні жінки, ні хати,
А тут москаль перехожий
Аж гвалт пої..ти.
І вхитрився ж так, шельма,
Лежить собі старий піп —
Де йому ї..ти.
Але його попадя
Давай зачинати.
Зачіпала і товкла
Куди довелося,
На остаток заскубла
В опівночі на полу
Мужик пробудився,
Штани собі розпустив,
На жінку звалився.
Навпомацки затиснув —
Жінка — як не чує,
А синочок з-поза них
Положився вражий німець
З хазяями спати.
Серед ночі — шась на жінку
Та й зачав ї..ти.
Але мужик пробудився
Та й жінку торкає:
“Та же тебе ї.. німець!” —
Вдався батькові синок,
Та такий ледащо,
Що робити, хоч убий,
Не буде нізащо.
В поле нікгди ні ноги,
З школи утікає.
Лежить тільки, як бугай,
“Де то, доню, животина
Так?..”
“Та то, мамо, коло тина
Дяк…
Все, бувало, грає, грає
Та й…
Все, бувало, примовляє:
“Дай!..”
Підсунувся на весіллі
Козак до дівчини,
Давай її підмовляти
Дати табачини.
Але вона “Не дам, — каже, —
Бо казала мати,
Що від того, часом, можна
