Лана Краска
...а ввечері вже звичний ритуал
ледь тепле молоко на темній кухні
без світла вечір - що ж , хай буде так
вона і так в календарі закреслить вечір
ледь тепле молоко на смак мов цукор
а колись вона здавалась дикою
неприборканою
амазонкою
уявлялась незламним воїном
подорожньою
одинокою
скажи мені де мешкає любов
де відшукати шлях до диво - раю
які слова у безлічі розмов
тобі й мені присвячені ... благаю
зустрінь мене , коли насамоті
... і скільки б він на неї не дививсь
і скільки б до дрібничок не вивчав
вона була й лишалася його
благословенний життєдайний храм...
а вона сперечатись любила
по дрібницям і неважливим речам
суперечка була її стилем
з перемоги
кувався
метал
...казали , що вона ніколи
ніколи , чуєш ? не була своєю
завжди чужа , завжди якась
непевна
знайомі ? ні
а подруги - тим паче
в обійми твої
ніжні та п'янкі
я падаю безжально
та безбожно
відхрещуючись
від утіх старих
кожен крок - то є біль
то є нове моє завдання
на душі заметіль
хто є поряд для мого зізнання
обернусь - порожнеа
залишена горем на згадку
я йду за небокрай
де мешкає душа
що прагне до розмови
я віднайду її
у різнобарв'ї мальв
вона малювала уривками
кривими , хиткими лініями
мовчати могла - тижнями
і тижнями - гомоніти
могла пробачати все скоєне
забути про все подароване
прокидання о сьомій за графіком
за будильником
автоматно - кавово
сльози , посмішки й зустрічі -
планово
і кохання
я надто втомлена для відповіді "так"
дай час мені отямитись від болю
назавжди ж потім залишусь з тобою
та зараз втомлена для відповіді "так"
чекай на мене в час ранкових барв
коли неправда з правдою у парі