Виктор Харламов
Нас не надо жалеть, это мы приводили всех к власти,
Это наших кровей Сталин, Ленина ядом травил...
Сквозь Гражданскую "рознь", в 41 -м, влетели в напасти,
Той, Великой... Войны... - Миллион ли погибших, нам мил...
О, Белла, страсти пилигримы
Нас обвенчали только раз,
Но мы с тобой , судьбой терпимы,
Ещё влюбляемся... в Парнас.
Небесны наши страсти, боли,
У безсоння є дві тисячи принад;
Умовляє стеля... - знати час зірок.
Подорослішати не зміг, слів водоспад,
Заважає, знаю що відстав та й не на крок.
Бо ж ця жінка неземна, позве, ось-ось,
"Що б там і кого б, я не любив,
Вам кажу відповідально - хмуро:
Я – один із тих, хто підло збив,
Той літак, що прагнув меж Лумпура.
Іншої нема країни знай,
Ви під зойк ракетний...
Тільки й бачим сльози Гойї,
трунку щем шляшетний...
Не повернеться ніколи
те що зе пробякав,
бо Тарас з Степаном,
Клад сам знайшов голодного крота.
Його не бачить кріт, - не золото мета.
Крот люблячий жуків, комах, ляльок...
Не вабить золота, та діамантів шок...
"Я бачив їх! любові мрій науки -
Початок бачив я... - любові двох:
Глухий лісок знайшов коханцям Бог ...
Там швидко їх блукали очі., руки ...
Між милих ніг коханки, молодий,
В секундах три сосны, нет, даже боле…
Заботой от риторики не смей
Искать слова и мысли в чистом поле
Душевной красоты любви; что, змей
Из райских дней, давал не только повод
Мир Москвы фашизмом болен: кочет
Путин, дал приказ, не сука ль...
Сжечь красавец Мариуполь,
Украину в дар Сибири, хочет...
"Искандеров", "Буратино", - пламя:
Любив її як Божу щастя тінь.
ЇЇ, ти, маєш... в чому тут печалі.
Вона сьогодні кличе в "далечінь" -
У низькість від бажань жадану. Далі,
Не буду, втративши любові хист,
Пришёл трудяга к мудрецу,
С утра пришёл, узнать -
Есть Бог на свете? Как к отцу,
Привёл сомнений рать...
"Нет Бога, не было..." - Был скуп
Ты знаешь, что ты — человек?
Ты знаешь об этом, нет?
Улыбка, одна., — навек,
Для счастья или для бед,
Глаза твои — солнца свет.