№2
Земля ся верте,
А вона не верне.
Не верне до мене, бо дуже вперта.
Колись говорили про дітей та різні оферти,
Домовились жити разом і разом померти.
Земля і далі ся верте,
А вона не верне
Тих днів, яких не забути, не обміняти чи стерти.
І я не верну,
Бо на пару з нею витратив дні, квитки й кілометри.
Тепер лишилось мені трохи боргів, куріння та розхитані нерви.
І ось земля, яка завше ся верте.
І ось вона — прекрасна, яка ніколи не верне.
Танцює, викидаючи мене з голови, напевно...
Яка ж ти розкішна, моє ти прокляття,
Моє ти стерво!
Крізь зуби зі злості, бо знаю: не верне!
А земля ся верте,
Земля ся верте.